1. Приповідки або українсько-народня філософія

безстидність

Лице в него лубом стало.

Байдужний на людський поговір. Луб — тверда кора з дерева.

Не має ні стиду, ні сорому.

Байдужний на людський поговір.

Ні сорому, ні чести.

Байдужний на людський поговір.

Плюнь безстидній в очі, а вона каже, що дощ паде.

Жінка лихої слави байдужна на людський поговір, чи зневагу.

Так стидається, як та кобила, що віз перевернула.

Зовсім не стидається. Скотина не розуміє і не має стиду.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безстидність — безсти́дність іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безстидність — -ності, ж. Абстр. ім. до безстидний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безстидність — БЕЗСТИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсти́дний. В них [очах] грав вираз такої безсердечної холодності, такої погорди до людей і такої безстидності (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. безстидність — БЕЗСТИ́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Абстр. ім. до безсти́дний. В них [очах] грав вираз такої безсердечної холодності, такої погорди до людей і такої безстидності (Фр., III, 1950, 317). Словник української мови в 11 томах