1. Приповідки або українсько-народня філософія

вирізати

Вирізав прут, а самого ним б’ють.

Про того, хто допоміг ворогам зробити шкоду самому собі.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирізати — ви́різати дієслово доконаного виду виріза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирізати — I [вир'ізатие] -р'іжу, -р'іжеиш; нак. -р'іж, -р'іжтеи, док. II [виер'ізатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
  3. вирізати — I в`ирізатидив. вирізувати. II виріз`ати-аю, -аєш, недок. Те саме, що вирізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вирізати — ВИРІЗА́ТИ див. вирі́зувати. ВИ́РІЗАТИ див. вирі́зувати. Словник української мови у 20 томах
  5. вирізати — див. нищити; різати Словник синонімів Вусика
  6. вирізати — ВИРІ́ЗУВАТИ (ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись), ВИРІЗА́ТИ, ВИТИНА́ТИ, ВИДАЛЯ́ТИ, ВИРУ́БУВАТИ, ВИРУБА́ТИ, РУБА́ТИ (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс). — Док. Словник синонімів української мови
  7. вирізати — Ви́різати, ви́ріжу, -жеш, -жуть; ви́ріж, -ріжмо, -ріжте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вирізати — ВИ́РІЗАТИ див. вирі́зувати. Словник української мови в 11 томах
  9. вирізати — Ви́різати, -ся см. вирізувати, -ся. Словник української мови Грінченка