вош

Борони, Боже, від скаженої воші.

Іронія, коли малий чоловік, безсильний, грозить.

Вош чисте сумління має, бо не втікає.

Про маловажного чоловіка, що зробить шкоду несвідомо.

Дується, як вош на морозі.

Іронія з гордого чоловіка.

Причепився, як вош до кожуха.

Про влізливого чоловіка, що його годі позбутися.

Що вош, то і гнида, все одна огида.

Про лихих людей, які б вони не були.

Що спина, то воші.

Про поганих людей.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вош — Нужа, воша Словник чужослів Павло Штепа
  2. вош — вош: ◊ вла́сної во́ші не ма́ти бути дуже бідним, убогим (ст): Який ти маєш інтерес до нього?.. Може, він крикне тобі пиво? Та він власної воші не має. Подивися на його писок. Якби міг, то з'їв би все разом з дерев'яною лядою й тарелями (Нижанківський) ◊ трима́тися як вош кожу́ха́ → триматися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. вош — Вош и воша, -ші ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном. Словник української мови Грінченка