1. Приповідки або українсько-народня філософія

всюди

Всюди бував, а нігде місця не загрів.

Незгідний, непосидющий, на однім місці довго не буде.

Всюди добре, а вдома найліпше.

Вдома почуваємо себе свобідними і робимо, що хочемо.

Всюди добре де нас нема, а де ми прийдемо, там попсуємо.

Про добро чуємо в теорії, а в практиці його не зазнаємо. Де б ми не пішли, то і злидні наші за нами йдуть.

Всюди свині честь однакова.

Поганого чоловіка пізнають скоро.

Всюди гаразд, а вдома найкраще.

Всюди гаразд, а вдома найліпше.

Всюди добре, а вдома найкраще.

В гостях може бути гарно і приємно, але найкраще людина почувається вдома.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всюди — Скрізь, кругом. Словник синонімів Полюги
  2. всюди — всю́ди прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. всюди — пр., повсюди, повсюдно, скрізь, ід. по всіх усюдах <�закутках>, по всьому світі, куди не повернись <�кинь>, в усіх кінцях. Словник синонімів Караванського
  4. всюди — [ўс'удие] = усюди присл. Орфоепічний словник української мови
  5. всюди — (усюди), присл. У кожному місці; повсюдно, скрізь. З усіх усюд (усюдів) — з усіх місць, боків; звідусіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. всюди — ВСЮ́ДИ (УСЮ́ДИ), присл. У кожному місці; скрізь. Перебендя старий, сліпий, – Хто його не знає? – Він усюди вештається Та на кобзі грає (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. всюди — див. скрізь Словник синонімів Вусика
  8. всюди — СКРІЗЬ (по всіх місцях, по всій території), ВСЮ́ДИ (УСЮ́ДИ), ПОВСЮ́ДИ, ПОВСЮ́ДНО, КРУГО́М, ПО́СПІЛЬ, ГЕТЬ підсил. Скрізь зелень буйна, кучерява! (І. Нечуй-Левицький); Юрбами всюди зіходились люди (Леся Українка); Усюди напівзруйновані хатки (П. Словник синонімів української мови
  9. всюди — Всю́ди, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. всюди — ВСЮ́ДИ (УСЮ́ДИ), присл. У кожному місці; повсюдно, скрізь. Перебендя старий, сліпий, — Хто його не знає? — Він усюди вештається Та на кобзі грає (Шевч., І, 1951, 25); Розкладено вогнище, пахне чабанською кашею, всюди людно, шумливо (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах