два

Два білих, а третій, як сніг.

Коли порівнюють білий колір у кількох випадках і хочуть підкреслити його надзвичайну чистоту в одному з них.

Два коти в одному мішку не помиряться.

Про людей, які не можуть жити разом.

Два пани, а одні штани : котрий раніше встав, той ся і вбрав.

Жарт з бідних, які не мають достатньо одягу, щоб вдягнутися.

Два третього не ждуть, а далі йдуть.

Все діється за волею більшості.

Два брехуни і одної правди не скажуть.

Значіння, як і сказано.

Два дими, два когути і дві господині, незгодилися ще до нині.

Значіння, як і сказано.

Два третього не чекають, а четвертого і не питають.

Воля більшости, а не меишости.

Де два б'ються, там третій користає.

В замішанні легко скористати.

Де два — там рада; де три — там зрада.

Двом легко згодитися на якесь діло, а тром вже не так.

Де на двох вариться, там третій поживиться.

Двом погудувати третього легко.

Не дай Боже два рази женитися, а три рази селитися.

Другою женячкою приводиться в хату мачуху, а не матір дітям, а потрійним перевоженнямся багато річей нищиться і губиться.

Написано у городі Льва, що на одного не ждуть два.

Значіння як і сказано. Город Льва — Львів — столиця Галичини.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. два — два – двоє – пара Коли йдеться про неживі предмети, іменники чоловічого роду сполучаються з кількісними, а не збірними числівниками. Правильно буде: “Я написав братові два листи”, а не “двоє листів”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. два — ч. і с., дві, ж., двох, числ. кільк. 1》 Назва числа 2 і його цифрового позначення. || Кількість із двох одиниць. Два-три, один-два і т. ін. — уживається для приблизного позначення невеликої кількості чого-небудь, означає: декілька, небагато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Два — Два іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. два — два: ◊ два яндру́хи → андрус ◊ два кальо́ші па́ра → кальош ◊ дві кальо́ші кєди → кальош Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. два — як два пальці обісцяти; простіше, ніж два пальці обісцяти див. обісцяти. Словник сучасного українського сленгу
  6. два — від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. Фразеологічний словник української мови
  7. два — ДВА (кількість із двох одиниць), ПА́РА розм. По парі, по парі, а ззаду два (М. Номис); — Пару вуликів дам тобі на розвід. — Який ти щедрий. І не шкода буде аж двох вуликів (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
  8. два — Два, двох, двома́. Два столи́; два карбо́ванці. Два висо́кі ду́би Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. два — ДВА, ч. і с., ДВІ, ж., двох, числ. кільк. 1. Назва числа 2 і його цифрового позначення. Що два, то не один (Номис, 1864, № 210); [Горлов:] Ти у військовій справі дважди [двічі] два не знаєш (Корн. Словник української мови в 11 томах
  10. два — Два, дві, два, двох чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. Ном. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. Макс. (1849). 24. Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Словник української мови Грінченка