1. Приповідки або українсько-народня філософія

дяк

Дяк з Псалтири ворожить, що Бог кому наложить.

Вороження долі з Псалтири. Псалтир — збірка 150 пісень написаних жидівським царем Давидом. Ця збірка пісень або Псальмів находиться у Святім Письмі Старого Завіта. Давно дяки ворожили з Псалтирі, яку отвирано іглою і на яку сторону натраплено, з тої сторони й ворожено.

Замітай куди піп, а куди дяк, то буде й так.

Зроби лад лиш там, де люди можуть побачити, а де ні, то остав як є.

Один любить дяка, а другий дячиху.

У людей неоднаковий смак.

Піп у дзвін, а дяк у клепало.

Неоднакові думки та поняття у людей.

Дяк, що будяк : хоч трошки, а вколе.

З іронією про дяка, який любить нашкодити людям.

Дякові скрізь ладаном пахне.

Коли комусь всюди привиджується те саме.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дяк — дяк іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дяк — Причетник, псаломщик. Словник синонімів Караванського
  3. дяк — Назва церковного читця і співця Словник церковно-обрядової термінології
  4. дяк — [д'ак] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, кл. д'ачеи, мн. -ки, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. дяк — -а, ч. 1》 Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. 2》 У давній Русі – переписувач князівської канцелярії; у Російській державі 15-17 ст. – значний урядовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дяк — ДЯК (служитель православної церкви найнижчого рангу), ПСАЛО́МНИК, ПСАЛО́МЩИК, ДЯЧО́К розм. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали (приказка); Ось цей пише, що був "служитель культу". Що це означає? Був він псаломщиком, церковним регентом..? (Ю. Словник синонімів української мови
  7. дяк — Дяк, -ка́, -ко́ві, дя́че! дяки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дяк — ДЯК, а́, ч. 1. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Н.-Лев., II, 1956, 268); Ось тут Тарас — мала дитина — ходив у школу до дяка… (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. дяк — Дяк, -ка м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. ум. дяченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9. Словник української мови Грінченка