1. Приповідки або українсько-народня філософія

кусати

Ані мене не кусай, ні цілуй, ані мене не стирай, ні смаруй.

Не помагай мені і не шкодь мені. Відчепися мене, мені з тобою діла немає.

Близько локоть, та не вкусиш.

Неможливого не зробиш.

Вкусися перше за язик, поки що скажеш.

Добре роздумай вперед, заки що скажеш.

Два рази не кусай, бо вдавишся.

Стільки горлом не пройде.

Кусай стільки, що годен ликнути.

Берися лиш до такого діла, яке годен зробити.

Менше вкусиш, скорше ликнеш.

Менше роботи, скорше зробиш.

Не кожен той кусає, що вусом рушає.

Рухання вусом, це природня річ.

Свій як не вкусить, то бодай ущипне.

Докір, коли хто з родини ошукає свояка.

Поли кусає, а плечі латає.

Про дуже бідного.

Хоче вкусити своє вухо.

Хоче зробити неможливе.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусати — (проколоти зубами) гризти, прокушувати, тяти, жалити. Словник синонімів Полюги
  2. кусати — куса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. кусати — ФР. відкушувати, розкушувати, перекушувати; Ф. ЇСТИ, дит. гам|к|ати; (дошкуляти) підкушувати; (- комах) тяти, жалити, жигати, гризти, кусатися; (лікті) гризти; док. ВКУСИТИ, (себе за язик) вкуситися. Словник синонімів Караванського
  4. кусати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  5. кусати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Ранити, устромляючи зуби, захоплюючи клювом і т. ін. || Здавлювати, захоплюючи зубами. || Ранити жалом або хоботком (про комах). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кусати — КУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що. Ранити, встромляючи зуби, захоплюючи дзьобом і т. ін. Котрий пес багато бреше, той мало кусає (прислів'я); Хоч би тобі лихе слово Почув хто од його .. І собаки не кусали Москаля Максима (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. кусати — кусати вул. розуміти (ст)||консаць Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. кусати — куса́ти гу́би. Виявляти почуття досади, заздрощів і т. ін. (Пузир:) Восени поїдемо .. в земський банк — нехай всі ті, що сміялися з мого кожуха, губи кусають! (І. Карпенко-Карий); Піти ще по двору проходитись, хай дивляться та губи кусають! (М. Фразеологічний словник української мови
  9. кусати — ВІДКУ́ШУВАТИ (кусаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДГРИЗА́ТИ, КУСА́ТИ розм. — Док.: відкуси́ти, відгри́зти, вкуси́ти (укуси́ти), кусну́ти. Сміючись (солдат із дівчиною) їдять бублика, відкушують від нього по черзі (О. Словник синонімів української мови
  10. кусати — КУСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. Ранити, устромляючи зуби, захоплюючи клювом і т. ін. Хоч би тобі лихе слово Почув хто од його.. і собаки не кусали Москаля Максима (Шевч., II, 1953, 55); Він вигинається і кусає матір за руку. Словник української мови в 11 томах
  11. кусати — Куса́ти, -са́ю, -єш, одн. в. куснути, -ну́, -не́ш гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Ном. № 3047. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. К. ЧР. 314. Оріх кусає. Мет. кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ. Словник української мови Грінченка