молода

Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода.

Вважається, що подружжя з великою різницею у віці не може бути щасливим, оскільки чоловік і жінка мають цілком відмінні потреби і зацікавлення.

Двічі молодим не бути.

Не можна повернути молодість.

Молодий з іграшками, а старий з подушками.

Молоді люблять бавитися і веселитися, а старі хочуть лежати.

Молодий місяць не на всю ніч світить.

Про недосвідченість молодої людини.

Молодий роками, та старий бідами.

Хоч і молодий віком, але вже встиг зазнати багато горя.

Молодо-зелено, погуляти велено.

Говорять старі про молодих.

Молодому і смерека дасть молока напитися.

До молодого всі прихильні.

Доки була молода, була хлопцям коляда.

Хвалилась бабуся, до якої хлопці радо ішли колядувати, як була дівчиною.

З молодого, як з воску, що хочеш, те й виліпиш.

Податливий, дасться нагнути в яку будь сторону, до добра, або зла.

Молоде—золоте, як ляже спати, то не може встати.

Молоді люблять до пізна в ніч сидіти, а рано до пізна спати.

Молодий може умерти, а старий мусить.

Молодий може мати смертний випадок, а старий умерти мусить, бо це незмінний закон природи.

Молодість бурлива, старість щаслива.

Бурливу молодість весело споминається на старости літ.

Молодість лінива — це старість плаксива.

Хто зза молоду не працював, той на старість бідувати мусить.

Молодого кров гріє.

Молода кров є сильна та гаряча, бо іще не зужита.

Не мож покласти стару голову на молоді плечі.

Пережитого практичного досвіду не покладеш молодому в голову, мусить сам переживати та вчитися.

Шукай поради у старих, а сили у молодих.

Старі люде мають життєву практику, а молоді фізичну силу.

Якби молодий знав, а старий міг.

То зробили б усе до ладу та в час.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молода — див. наречена Словник синонімів Вусика
  2. молода — -ої, ж. Наречена або молода дружина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молода — Молода́, -до́ї, -ді́й; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. молода — Молода, -до́ї ж. см. молодий. Словник української мови Грінченка