обдерти
Обдирає стодоли, а покриває косцьоли.
Про релігійного фанатика поляка, що хоч і бідує а посліднє дає священикам.
Обдер би й святих.
І церкву обікрав би.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обдерти — обде́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обдерти — див. обдирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обдерти — ОБДЕ́РТИ див. обдира́ти. Словник української мови у 20 томах
- обдерти — обде́рти (обідра́ти) / обдира́ти до ни́тки (до ни́точки) кого і без додатка. Позбавити майна, засобів існування тощо; обібрати, пограбувати когось. — Ви, захисник народу, .. обдерли народ до нитки, кинули на голодну смерть (Л. Смілянський). Фразеологічний словник української мови
- обдерти — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
- обдерти — Обде́рти, див. обдира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обдерти — ОБДЕ́РТИ див. обдира́ти. Словник української мови в 11 томах
- обдерти — Обдерти, -ся см. обдирати, -ся. Словник української мови Грінченка