пшениця

Пшениця—дурниця, а гроші—мара, сьогодні є, а завтра нема.

Гуцули пшениці не сіють, тому і значіння її не приписують, як і грошам.

Пшениця—на гроші, а послід—на хліб.

Характеристично представлена доля хлібороба, який мусить продати добру пшеницю, щоб покрити господарські видатки, а за його тяжку мозольну працю, остається послід, з якого пече хліб.

Пшениця то хлопська мука, мельникова біда, а панська їда.

Пшениця забирає багато, мозольної, праці хлібороба, мельник наклопочеться не мало, щоб випетлювати білу муку, а пани з тої муки хліб їдять.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшениця — пшени́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пшениця — [пшеиниц'а] -ц'і, ор. -цеийу, мн. -иец'і, -иц' Орфоепічний словник української мови
  3. пшениця — -і, ж. 1》 Рослина родини злакових, із зерна якої виробляють біле борошно, крупу та інші продукти. 2》 тільки одн. Зерна цієї рослини. || Борошно з зерна цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пшениця — ПШЕНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Рослина родини злакових, з зерна якої виробляють біле борошно, крупи та інші продукти. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця – така гарна, колос у колосі (Марко Вовчок); – Україна, – почав старший, – теж льва [лева] у гербі має... Словник української мови у 20 томах
  5. пшениця — Однорічна рослина родини злакових; бл. 20 сортів дикої і культурної п., походить із Пд.-Зх. і Сер. Азії; найважливіша зернова культура, вирощують на всіх континентах, особливо... Універсальний словник-енциклопедія
  6. пшениця — Пшени́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)