1. Приповідки або українсько-народня філософія

рибак

Рибак рибака пізнає здалека.

Про те, що люди швидко пізнають подібних собі за професійними навичками чи характерними звичками.

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

Хороший майстер повинен добре знати своє ремесло.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рибак — Риба́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. рибак — -а, ч. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством; риболов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рибак — моск. рибалка рибалка, рибаль, (вона) рибачка, рибалачка, (дружина) рибальчиха, (син) рибальченко, (дочка) рибальчівна, (дитина) рибальча, рибальчатко, (малий) рибалонько Словник чужослів Павло Штепа
  4. рибак — РИБА́К, а́, ч., розм. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством; риболов. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати (прислів'я); Він був рибак і розказував, яку у їх в селі рибу ловлять (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. рибак — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Словник синонімів української мови
  6. рибак — Риба́к, -ка; звич. риба́лка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рибак — РИБА́К, а́, ч. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством; риболов. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати (Укр.. присл.., 1955, 85); Він був рибак і розказував, яку у їх в селі рибу ловлять (Вовчок, VI, 1956, 233). Словник української мови в 11 томах
  8. рибак — Рибак, -ка м. = рибалка 1. Вудка мокне, а рибак сохне. Ном. № 10451. 2) = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14. ум. рибаченько. Грин. III. 369. Словник української мови Грінченка