свекруха
Свекруха дістане поза вуха.
Відгрожувалася невістка свекрусі.
Свекруха—пся юха.
Невістка так називає недобру свекруху. У кожнім народі є дуже гіеси- містичний погляд на свекрух, мабудь тому, що свекрухи люблять старшувати над невістками, та лихо з ними обходяться.
Свекрусі невістка невгодила, бо свекруха невістки не по-любила.
Нелюблена невістка ніколи не догодить свекрусі.
Що свекруха, то цокотуха.
Свекрухи бувають дуже говіркі, а невістка мусить її роботу зробити.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свекруха — свекру́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- свекруха — [свеикруха] -хие, д. і м. -ус'і Орфоепічний словник української мови
- свекруха — -и, ж. Мати чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свекруха — СВЕКРУ́ХА, и, ж. Мати чоловіка. Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині (Панас Мирний); Соромиться молода дружина свекрухи, своєї та дівера, що прийшли проводжати Тимка (Григорій Тютюнник); * У порівн. Хата чужая, як свекруха лихая (прислів'я). Словник української мови у 20 томах
- свекруха — Свекру́ха, -хи, -сі; -кру́хи, -кру́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свекруха — СВЕКРУ́ХА, и, ж. Мати чоловіка. Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині (Мирний, І, 1949, 359); Соромиться молода дружина свекрухи, своєї та дівера, що прийшли проводжати Тимка (Тют., Вир, 1964, 277); *У порівн. Хата чужая, як свекруха лихая (Укр.. присл.., 1963, 24). Словник української мови в 11 томах
- свекруха — Свекруха, -хи ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Мет. 120. ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька. Чуб. V. 725. Словник української мови Грінченка