1. Приповідки або українсько-народня філософія

чобіт

Кожен знає, де його чобіт долягає.

Кожен знає найкраще свої клопоти.

Чоботи латати, то не в карти грати.

Всяке діло треба уміти зробити і чоботи латати трудно.

Чоботи на нитку, та й гроші в калитку.

Про шевця що продав чоботи на ярмарку. Чоботи висять на нитці- дратві.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чобіт — [чоб'іт] -бота, м. (ў) -бот'і, мн. -ботие, чоуб'іт, д. -ботам/-бот'ам, ор. -ботамие/-бот'амие/ -б'іт'ми, м. (ў) -ботах/-бот'ах Орфоепічний словник української мови
  2. чобіт — ЧО́БІТ див. чо́боти. Словник української мови у 20 томах
  3. чобіт — чо́біт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. чобіт — Чобота, ч. Представник негроїдної раси. Багато точок на цьому ринку тримають чоботи. Словник сучасного українського сленгу
  5. чобіт — див. чоботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чобіт — би́ти но́ги (рідше чо́боти). Іти, ходити куди-небудь, перев. даремно. — За селом, уже на вигоні .. він сказав: — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Г. Коцюба); — Нема Тамари,— сказала (мати) відчужено.— До міста подалась.— Давно?... Фразеологічний словник української мови
  7. чобіт — ЧО́БОТИ (взуття з високими халявами); САП'Я́НЦІ (з сап'яну); ПІ́МИ (хутряні); ПІВЧОБІТКИ́, ПОЛУБО́ТКИ (з коротшими халявками). Чоботи з жовтої юхти, з довгими дебелими халявами справді здавались непомірними і важкими для легкої... Словник синонімів української мови
  8. чобіт — Чо́біт, -бота; чо́боти, чобі́т, -бо́тям, -бітьми́, в чобо́тях і в чо́ботах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. чобіт — ЧО́БІТ див. чо́боти. Словник української мови в 11 томах