швець

Ні швець, ні кравець, ні в дуду грець.

Бездарний, нічого не вміє робити.

Щоб то був за швець, коли б на однім копиті чоботи шив.

Добрий швець має багато шевського знаряддя.

Якби шевцеві не правило, то б його скривило.

Якщо швець не буде добре шити, то нічого не заробить.

Такий швець, як діравий горнець.

Лихий, нездалий. Діравий горнець не годиться уже варити страву.

Швець знай шевство, а в кравецтво не мішайся.

Хай кожен пильнує свого діла.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швець — Чоботар. Словник синонімів Полюги
  2. Швець — Швець прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. швець — Чоботар, р. черевичник, жм. полатайко, ж. тягнишкіра; (учень) шевчук; шевчик, шевчина. Словник синонімів Караванського
  4. швець — Черевичник, чоботар Словник синонімів Вусика
  5. швець — [швец'] шеиўц'а, ор. шеиўцем, м. (на) шеиўцев'і/шеиўц'у, мн. шеиўц'і, шеиўц'іў Орфоепічний словник української мови
  6. швець — ШВЕЦЬ, шевця́, ч. Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (прислів'я); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (І. Словник української мови у 20 томах
  7. швець — швець шк. професор (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. швець — (швеця) крим. Злодій, який краде верхній одяг. БСРЖ, 686; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 550. Словник жарґонної лексики української мови
  9. швець — шевця, ч. Майстер, що шиє і лагодить взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. швець — і швець, і жнець, і на (в) дуду́ грець. Той, хто вміє все робити, вправний, тямущий в будь-якій справі. — Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Фразеологічний словник української мови
  11. швець — ШВЕЦЬ (майстер, який шиє і лагодить взуття), ЧОБОТА́Р розм. Майструє мені швець юхтові чоботи (С. Журахович); Андрій Самійлович Малишко, син обухівського сільського чоботаря, у своїй поезії згадує раз у раз рідний свій Обухів (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  12. Швець — Швець, Шевця́, -це́ві (пр.), Шевці́в, -це́ва, -це́ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. швець — ШВЕЦЬ, шевця́, ч. Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Укр.. присл.., 1955, 61); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Нех. Словник української мови в 11 томах
  14. швець — Швець, шевця м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573. Словник української мови Грінченка