Причастя

Прича́стя

1. див. Таїнство Причастя; 2. Те саме, що Дари Святі

∗∗∗

див. причащання

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причастя — (християнський обряд) книжн. сакрамент. Словник синонімів Полюги
  2. причастя — прича́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. причастя — -я, с. 1》 Християнський обряд, під час якого віруючі уживають хліб і вино – символ тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного життя. 2》 Спеціально приготовлені священнослужителем хліб і вино, якими причащаються віруючі під час цього обряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. причастя — ПРИЧА́СТЯ, я, с. 1. Одне із семи таїнств християнської церкви, під час якого вірні споживають хліб і вино, що символізують тіло і кров Христа. Словник української мови у 20 томах
  5. причастя — ПРИЧА́СТЯ (християнський обряд і спеціально приготовлені хліб і вино, що їх споживають під час обряду), САКРАМЕ́НТ зах. Князь помер без причастя, без сповіді (П. Загребельний); Містерії, тайни, сакраменти — оце їх (жінок) життєвий елемент, се невідхильна потреба їх природи (І. Франко). Словник синонімів української мови
  6. причастя — ПРИЧА́СТЯ, я, с. 1. Християнський обряд, під час якого віруючі уживають хліб і вино — символ тіла і крові Христа, стаючи тим самим ніби причетними до «вічного життя». Жіночки, нахиливши голови, підійшли до попа. Словник української мови в 11 томах
  7. причастя — Причастя, -тя с. Причастіе. Украсти причастя. Не быть въ день причащенія въ церкви на вечернѣ. Ном. № 139. Словник української мови Грінченка