1. Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. сакрамент — Сакраме́нт: Сакра́ме́нт: — клятва, присяга [51] — назва кількох священних актів в католицькій церкві [XII] — церковне таїнство [36;47,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. сакрамент — сакраме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. сакрамент — -у, ч., церк. 1》 Те саме, що причастя. 2》 Церковне таїнство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сакрамент — САКРА́МЕНТ, у, ч., церк. 1. Те саме, що прича́стя. Ніхто не знав, що за кілька сот кроків, у костьолі бернардинів править отець Алоїзій урочисту месу, і син фундаторки Галшки Гулевичівни .. приймає з його рук облатку сакраменту... (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  5. сакрамент — Тайна, таїнство, причастя; «святі дари» див. таинство Словник застарілих та маловживаних слів
  6. сакрамент — ПРИЧА́СТЯ (християнський обряд і спеціально приготовлені хліб і вино, що їх споживають під час обряду), САКРАМЕ́НТ зах. Князь помер без причастя, без сповіді (П. Загребельний); Містерії, тайни, сакраменти — оце їх (жінок) життєвий елемент, се невідхильна потреба їх природи (І. Франко). Словник синонімів української мови
  7. сакрамент — Сакра́мент, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сакрамент — САКРА́МЕНТ, у, ч., церк. 1. Те саме, що прича́стя. Ніхто не знав, що за кілька сот кроків, у костьолі бернардинів править отець Алоїзій урочисту месу, і син фундаторки Галшки Гулевичівни.. Словник української мови в 11 томах
  9. сакрамент — Сакрамент, -ту м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106. Словник української мови Грінченка