1. Словник церковно-обрядової термінології

вечірня

вечі́рня

І заст. вечерня ім. Богослужіння в складі вечірнього богослужіння, яке починає добове коло богослужінь і яке відправляють перед повечер'ям

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечірня — вечі́рня іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вечірня — -і, ж., діал. Вечерня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечірня — ВЕЧІ́РНЯ, і, ж. Церковна служба у християн, яку відправляють у другій половині дня. – Оце вже вечірня йде давно, – озвався служка (Марко Вовчок); У церкві дзвонили до вечірні (М. Хвильовий); Вдарило на дзвіниці в дзвін – до вечірні мабуть (А. Словник української мови у 20 томах
  4. вечірня — У православ'ї та католицтві одна з повсякденних церковних служб, чин якої визначений у часи раннього християнства; спершу відправлялася окремо, теп. переважно об'єднується зі службою 9-го часу та повечір'ям; зміст... Універсальний словник-енциклопедія
  5. вечірня — ВЕЧІ́РНЯ, і, ж., діал. Вечерня. — Оце вже вечірня йде давно, — озвався служка (Вовчок, VI, 1956, 254); Вдарило на дзвіниці в дзвін — до вечірні мабуть (Головко, II, 1957, 162). Словник української мови в 11 томах
  6. вечірня — Вечірня, -ні ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув. Ном. № 13184. Словник української мови Грінченка