дарохранильниця

дарохрани́льниця

І дарохоронильниця Напрестольний предмет — вмістилище у вигляді церкви, призначене для зберігання Напередосвячених і запасних Святих Дарів; кивот; ковчег; сіон; єрусалим; гробниця; артофор; хлібоносець; заст. перистерій; розм. пушка

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дарохранильниця — дарохранильниця (дароносиця) Срібна чи золота скринька у православному храмі, призначена для зберігання причастя або т. зв. святих дарів, що використовувались при богослужінні. Звичайно мала вигляд маленької моделі храму або іншої будівлі, одержувала розкішне оздоблення. Архітектура і монументальне мистецтво