карафка
кара́фка
див. ампулка
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карафка — кара́фка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- карафка — -и, ж. Зменш. до карафа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карафка — кара́фка графин (ср, ст): Не забудь, у нас в креденсі ще залишилася недопита карафка з коняком (Авторка) ◊ бу́яти сло́ня в кара́фці → буяти Лексикон львівський: поважно і на жарт
- карафка — ГРАФИ́Н (посудина з вузьким довгим горлом), КАРА́ФА, КАРА́ФКА. Юша налив з графина води в першу склянку (О. Донченко); В карафі вино червоніє (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
- карафка — КАРА́ФКА, и, ж. Зменш. до кара́фа. Йон приніс карафку білого вина (Коцюб., І, 1955, 274); Стара хвацька вибиває корок з пляшки, переливає горілку до карафки (Ю. Янов., IV, 1959, 148). Словник української мови в 11 томах
- карафка — Карафа, -фи ж. Графинь. ум. карафка, карафочка. Словник української мови Грінченка