1. Словник церковно-обрядової термінології

коливо

ко́ливо

Церковно-обрядова страва зі зварених зерен пшениці, насичених цукром чи медом, інколи з порізаними фруктами, яку благословляють під час панахиди чи заупокійної литії; кутя

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коливо — ко́ливо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. коливо — -а, с., церк. Поминальна кутя чи каша з пшениці, рису і т. ін. із солодкою підливою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коливо — А, с., церк. Обрядова поминальна кутя чи каша з пшениці, рису та ін. Не ремствуй, що забідний був ужинок, Зате тяжкий. Як коливо – тяжкий. (ЧТ:181). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. коливо — КО́ЛИВО, а, с., рел.-церк. Українська ритуальна страва, яку подають першою на поминальному обіді після похорон – каша з пшениці, рису і т. ін. із солодкою (перев. медовою) підливою; поминальна кутя. Царство небесне, пером земля!.. Словник української мови у 20 томах
  5. коливо — КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. Словник синонімів української мови
  6. коливо — Ко́ливо, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. коливо — КО́ЛИВО, а, с., церк. Поминальна кутя чи каша з пшениці, рису і т. ін. із солодкою підливою. От тільки коржиків та колива з ситою На поминках душа.. лизне! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 128); На вікні стояло коливо — кутя і підсолоджена вода для Олофірової душі (Донч., III, 1956, 108). Словник української мови в 11 томах
  8. коливо — Коливо, -ва с. Кутья, канунъ. Царство небесне, пером земля!.. (примовляють, як їдять коливо). Ном. № 252. Словник української мови Грінченка