мирянин

Значення в інших словниках

1. мирянин — миря́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. мирянин — ЗСТ. селянин, громадянин; Ц. парафіянин, вірянин, г. парохіянин, як ім. вірний, богомільний, сов. віруючий. Словник синонімів Караванського
3. мирянин — див. житель Словник синонімів Вусика
4. мирянин — Вірянин, парохіянин, громадянин Словник чужослів Павло Штепа
5. мирянин — МИРЯ́НИН див. миря́ни. Словник української мови у 20 томах
6. мирянин — ГРОМАДЯ́НИН іст. (член громади), ОБЩИ́ННИК іст., МИРЯ́НИН іст. Незабаром мала зібратись рада. Семен, насилу дочекавшись того дня, подався на майдан, де вже купчились громадяни (М. Словник синонімів української мови
7. мирянин — МИРЯ́НИН див. миря́ни. Словник української мови в 11 томах
8. мирянин — Миряни́н, -на м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Ном. № 13723. Усякому мирянину по семеро жидовинів. Ном. № 900. Словник української мови Грінченка