набедреник
набе́дреник
Елемент богослужбового одягу архиєрея та нагородженого ним ієрея, що являє собою довгу хустку, яку за два кути підвішують до пояса та носять на стегні; наколінник; заст. епігонат
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набедреник — набе́дреник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- набедреник — -а, ч. 1》 церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, що його священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса. 2》 військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набедреник — Стегновиця Словник чужослів Павло Штепа
- набедреник — НАБЕ́ДРЕНИК, а, ч. 1. церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, який священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса. – Чи ви чули, що о. Аркадія переведено на другу парафію, а о. Феогност дістав набедреника? (М. Словник української мови у 20 томах
- набедреник — НАБЕ́ДРЕНИК, а, ч. 1. церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, який священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса. — Чи ви чули, що о. Аркадія переведено на другу парафію, а о. Феогност дістав набедреника? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах