освячення

освя́чення

Обряд передання благодаті Святого Духа, унаслідок якого особа чи предмет, що над ними здійснено цей обряд, набувають сакрального характеру та призначення для служби Богові

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освячення — освя́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. освячення — -я, с. Дія і стан за знач. освятити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освячення — ОСВЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. освяти́ти. Паламар .. набрав води з потока для освячення (І. Франко); Свято [Водохреща] розпочнеться о 12 годині літургією та освяченням води (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. освячення — Освя́чення, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. освячення — ОСВЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. освяти́ти. Паламар.. набрав води з потока для освячення (Фр., II, 1950, 367); Відбувається процес докорінного ламання весільної традиційної драми, шукання.. нових форм громадського освячення селянського шлюбу (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 100). Словник української мови в 11 томах