1. Словник церковно-обрядової термінології

пасія

па́сія

Обряд у складі повечерій перших чотирьох п'ятниць Великого Посту, під час якого читають із Євангелія про хресні муки Ісуса Христа

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасія — Па́сія: — велика злість, непогамована лють [VI] — назва церковно-апокрифічних оповідань про муки і смерть Христа [32] — пристрасне захоплення; предмет пристрасного захоплення [44-1] — тут: нахил, пристрасть [20] Словник з творів Івана Франка
  2. пасія — па́сія іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. пасія — Любов, пристрасть; (об'єкт кохання) коханий, кохана; Д. гнів. Словник синонімів Караванського
  4. пасія — -ї, ж. 1》 заст. Любов, пристрасть. || розм. Предмет кохання, пристрасті; коханий, кохана. 2》 діал. Гнів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пасія — Жага, шал, запал, див. страсть, гаразд Словник чужослів Павло Штепа
  6. пасія — ПА́СІЯ, ї, ж. 1. заст. Любов, пристрасть. Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (І. Франко); // розм. Предмет кохання, пристрасті; коханий, кохана. Словник української мови у 20 томах
  7. пасія — па́сія 1. об'єкт симпатії, пристрасті; кохана людина (ср, ст): – А то хто з Іванком? – Його нова пасія (Авторка) 2. хобі, захоплення (ст): Пан Безушко мав дивну пасію. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пасія — па́сія (від лат. passio – страждання, пристрасть) предмет кохання, пристрасті, жаги. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. пасія — ГНІВ (почуття сильного обурення; стан нервового збудження), ЗЛІСТЬ, СЕ́РЦЕ, ПЕРЕСЕ́РДЯ діал., ІРИТА́ЦІЯ зах., ПА́СІЯ діал. — Нехай священний помсти гнів Веде нас в боротьбі! (Т. Масенко); Вона замітала горниці і кидала стільцями од злості (І. Словник синонімів української мови
  10. пасія — Па́сія, -сії, -сією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пасія — ПА́СІЯ, ї, ж. 1. заст. Любов, пристрасть. Як фаховий і незвичайно здібний слюсар-самоук, він попросту мав пасію до відчинювання замків (Фр., II, 1950, 240); // розм. Предмет кохання, пристрасті; коханий, кохана. Словник української мови в 11 томах
  12. пасія — Пасія, -сії ж. 1) Пассія, особое церковное служеніе, совершаемое въ первыя 4 недѣли Великаго поста, по пятницамъ, и состоящее въ чтеніи страстныхъ евангелій. Левиц. Пов. 30. 2) Гнѣвъ, раздраженіе. впав у пасію. Вспылилъ. Словник української мови Грінченка