1. Словник церковно-обрядової термінології

плащаниця

плащани́ця

І плащениця Ікона на полотні, що зображує покладеного до гробу Ісуса Христа; Божий гріб

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плащаниця — плащани́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плащаниця — -і, ж. Предмет культу в християнській церкві у вигляді полотнища з зображенням тіла Христа в труні. Туринська плащаниця — плащаниця, якою, згідно з переказами, огорнули тіло мертвого Ісуса Христа після страти. Зберігається в італійському місті Турині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плащаниця — ПЛАЩАНИ́ЦЯ, і, ж. Тонка лляна полотнина, уживана при похованні; покривало, похоронний саван, в який було загорнене тіло Ісуса Христа. Словник української мови у 20 томах
  4. Плащаниця — Плащани́ця → Плащениця Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. плащаниця — ПЛАЩАНИ́ЦЯ, і, ж. Предмет культу в православній церкві у вигляді полотнища з зображенням тіла Христа в труні. За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Номис, 1864, № 13556). Словник української мови в 11 томах
  6. плащаниця — Плащаниця, плащениця, -ці ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371. Словник української мови Грінченка