подруг

по́друг

Чоловік чи жінка — член подружжя

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подруг — по́друг іменник чоловічого роду, істота чоловік діал. Орфографічний словник української мови
  2. подруг — -а, ч., діал. Чоловік, подружжя (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подруг — ПО́ДРУГ, а, ч., діал. Чоловік, подружжя (у 3 знач.). Панотець намість боронити .. права подруга жалувався перед нею [дружиною], що вона його не любить (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. подруг — ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖ заст., уроч., БЛАГОВІ́РНИЙ жарт., ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм., МУЖИК діал., ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Словник синонімів української мови
  5. подруг — ПО́ДРУГ, а, ч., діал. Чоловік, подружжя (у 3 знач.). Панотець намість боронити.. права подруга жалувався перед нею [дружиною], що вона його не любить (Март., Тв., 1954, 356). Словник української мови в 11 томах