похід

Значення в інших словниках

1. похід — похі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. пОхід — (манера ходьби) хода, похода, крок, поступ. Словник синонімів Караванського
3. похід — [поух’ід] походу, м. (ў) поход'і, мн. походие, поход'іў Орфоепічний словник української мови
4. похід — -ходу, ч. 1》 Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов'язані з пересуванням армії або флоту). Іти в похід. 2》 перен. Організовані дії, виступи, спрямовані на боротьбу з ким-, чим-небудь, на досягнення чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. похід — ПОХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов'язані з пересуванням армії або флоту). Сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. Двоє полягло під Смоленським [Смоленськом] (П. Словник української мови у 20 томах
6. похід — ВИ́СТУП (дія, спрямована проти кого-, чого-небудь), ПОХІ́Д, ВИ́ПАД, ВИ́ХВАТКА (недоброзичлива або ворожа); ВИ́ЛАЗКА (зухвала). Серед гостей.. йдуть поважні розмови.. про послідні виступи нового молодого отамана опришків Марусяка (Г. Словник синонімів української мови
7. похід — Похі́д, -хо́ду; -хо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. похід — ПОХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Воєнні дії, воєнна кампанія, операція (часто пов’язані з пересуванням армії або флоту). Сини Шрамові підросли і допомагали батькові у походах. Двоє полягло під Смоленським [Смоленськом] (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
9. похід — Похід, -хо́ду м. 1) по́хід. Походка, поступь. У обох похід однаковий: як увечері, то й не розбереш, котрий іде: чи той, чи сей. Новомоск. у. Видно пана по походу. Лебед. у. Похід жвавий і моторний. Грин. III. 610. У кожного звіря в плавні є свій похід. Словник української мови Грінченка