проскурка

Значення в інших словниках

1. проскурка — про́скурка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. проскурка — -и, ж. Зменш. до проскура. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проскурка — ПРО́СКУРКА, и, ж. Зменш. до про́скура. Вона сиділа у своїй скромній світличці, застеляла стіл скатіркою й заживала проскурку (М. Коцюбинський); Він повертався [з церкви] щоразу з проскуркою, яку ділив на три рівні частини – собі, дружині і синові Сеньці (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
4. проскурка — ПРО́СКУРКА, и, ж. Зменш, до про́скура. Вона сиділа у своїй скромній світличці, застеляла стіл скатіркою й заживала проскурку (Коцюб., І, 1955, 327); Він повертався [з церкви] щоразу з проскуркою, яку ділив на три рівні частини — собі, дружині і синові Сеньці (Бурл., Напередодні, 1956, 79). Словник української мови в 11 томах
5. проскурка — Про́скурка, -ки ж. 1) ум. отъ проскура. 2) мн. раст. Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. І. 128. Словник української мови Грінченка