роковини

рокови́ни

мн. 1. Заупокійне богослужіння в річницю смерті; 2. Поминальний день — річниця смерті

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роковини — (дата після року якоїсь події) річниця, (якщо дата закінчується десятиріччям) ювілей. Словник синонімів Полюги
  2. роковини — у сумних подій ювілеїв не буває Читачі цікавляться, чи тотожні слова роковини та ювілей. Відповідь напрошується така: ці іменники синонімічні, проте їхні значення збігаються не повністю. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. роковини — рокови́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
  4. роковини — мн., річниця, знаменна дата; п! ЮВІЛЕЙ. Словник синонімів Караванського
  5. роковини — див. іменини Словник синонімів Вусика
  6. роковини — -вин, мн. Календарна дата, коли закінчується ще один рік від початку якої-небудь події; святкування цієї події. || Закінчення повного року від початку якої-небудь події. || День народження, іменини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. роковини — РОКОВИ́НИ, ви́н, мн. Календарна дата, коли закінчується ще один рік від початку якої-небудь події; святкування цієї події. Сьогодні дістав листа од Лисенка. Словник української мови у 20 томах
  8. роковини — РІЧНИ́ЦЯ (календарна дата, коли закінчується рік від якоїсь події); РОКОВИ́НИ, ЮВІЛЕ́Й (така дата, перев. обчислювана десятиріччями, століттями тощо). (Горленко (Лисенку):) Ви святкуєте річницю Шевченка... нелегально?... Словник синонімів української мови
  9. роковини — Рокови́ни, -ви́н, -ви́нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. роковини — РОКОВИ́НИ, ви́н, мн. Календарна дата, коли закінчується ще один рік від початку якої-небудь події; святкування цієї події. Сьогодні дістав листа од Ли-сенка. Словник української мови в 11 томах
  11. роковини — Роковини, -вин ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові. О. 1862. III. 22. Словник української мови Грінченка