ряса

ря́са

Верхній повсякденний одяг чорного та білого духівництва, що являє собою довге вбрання з широкими рукавами

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ряса — ря́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ряса — [р’аса] -сие, д. і м. -с'і, мн. р'асие, р'ас Орфоепічний словник української мови
  3. ряса — -и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ряса — РЯ́СА, и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп .. і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (М. Словник української мови у 20 томах
  5. ряса — РЯ́СА (верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами в православного духовенства), РЕВЕРЕ́НДА заст. В довгійрясі по келії Старий чернець ходить (Т. Шевченко); Довга нова реверенда лежала на нім (о. Ілії) як вилита (І. Франко). Словник синонімів української мови
  6. ряса — Ря́са, -си; ря́си, ряс (одежа) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ряса — РЯ́СА, и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп.. і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. ряса — Ряса, -си ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463. Словник української мови Грінченка