самоголосний
самоголо́сний
І заст. самогласний, самогласен ім. Піснеспів, який не користується іншими піснеспівами як метричним та мелодійним зразком, але й сам не є таким зразком для інших піснеспівів
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me