самоголосний

самоголо́сний

І заст. самогласний, самогласен ім. Піснеспів, який не користується іншими піснеспівами як метричним та мелодійним зразком, але й сам не є таким зразком для інших піснеспівів

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me