валить

вали́ть

I

1) (заставлять падать) валити; (сваливать — еще) звалювати; (опрокидывать — еще) валяти; (лес) рубати, вирубувати

валить с ног — валити з ніг, звалювати з ніг

2) (беспорядочно сбрасывать) валити, звалювати, скидати

валить все в кучу — валити все на купу, звалювати все на купу, скидати все на купу; (перен. — еще) змішувати все в одну купу

3) (перелагать вину, ответственность и пр. на кого-л.) разг. складати, валити, звалювати, скидати, звертати

II

(двигаться массой) разг. валити, валувати, сунути

валить толпой — валити лавою, валити валкою, валити хмарою, сунути лавою, сунути валкою, сунути хмарою, валом валити, плавом пливти, плавом плисти

дым валит — дим валить, дим валує, дим бухає, дим шугає

снег валит — сніг валить, сніг сипле, сніг ліпить