возбуждать

возбужда́ть

возбуждать — несов., возбудить — сов.

1) (приводить в какое-л. состояние) збуджувати, збудити; (вызывать) викликати, викликати; (быть причиной) породжувати, породити

возбудить интерес к чему — збудити інтерес до чого, збудити цікавість до чого, викликати інтерес до чого, викликати цікавість до чого, розпалити інтерес до чого, розпалити цікавість до чого, -алю інтерес до чого, -алю цікавість до чого, -алиш інтерес до чого, -алиш цікавість до чого, зацікавити чим

возбудить недоверие — викликати недовіру, викликати недовір'я, породити недовіру, породити недовір'я

2) (волновать) хвилювати, схвилювати, зворушувати, зворушити, збуджувати, збудити; (подстрекать) підбурювати, підбурити, під'юджувати, під'юдити

3) (предлагать что-л. на обсуждение) порушувати, порушити

возбуждать вопрос — порушувати, ставити

возбуждать уголовное дело — порушувати кримінальну справу, розпочинати кримінальну справу, відкривати кримінальну справу