говорить

говори́ть

Говорити; (выражать словами, высказывать — еще) казати, мовити, промовляти; (разговаривать — еще) розмовляти, балакати; (свидетельствовать о чем-л. — еще) свідчити

говорить по душам — говорити щиро, говорити відверто, говорити по щирості, розмовляти щиро, розмовляти відверто, розмовляти по щирості, балакати щиро, балакати відверто, балакати по щирості

говорить обиняками — говорити манівцями, говорити навмання, говорити наздогад, казати манівцями, казати навмання, казати наздогад, мовити манівцями, мовити навмання, мовити наздогад

говорить по-украински (на украинском языке) — говорити українською мовою, разг. балакати; общаться: розмовляти українською мовою, спілкуватися українською мовою

едва говорит кто — ледве голос подає хто, голосу не зведе хто, голосу не відтягне хто

иначе говоря — вводн. сл. інакше кажучи, іншими словами, іншим ладом

как говорят — вводн. сл. як (то) кажуть, як мовиться, мовляв, разг. як той казав

этот поступок говорит о его решимости — цей вчинок свідчить про його рішучість, цей вчинок говорить про його рішучість, цей вчинок промовляє про його рішучість