годиться

годи́ться

Годитися, здаватися, придаватися

деталь никуда не годится — разг. деталь ні на що не годиться, деталь ні до чого не годиться, деталь нікуди не годиться, деталь ні на що не здасться, деталь ні на що не придасться

куда это годится? — разг. куди це годиться?, чи (ж) так випадає?

он ей в отцы годится — він їй у батьки годиться

так поступать не годится — так чинити не годиться, так чинити не випадає, так чинити не гоже, так чинити не слід