добыча
добы́ча
1) (действие) добування, здобування; видобування, видобуток
добыча угля — видобуток вугілля, добування вугілля
2) (добытое, приобретенное) добуток; (ископаемое — еще) видобуток; (на охоте — обычно) здобич
Джерело:
Російсько-український словник
на Slovnyk.me