добыча

добы́ча

1) (действие) добування, здобування; видобування, видобуток

добыча угля — видобуток вугілля, добування вугілля

2) (добытое, приобретенное) добуток; (ископаемое — еще) видобуток; (на охоте — обычно) здобич

Джерело: Російсько-український словник на Slovnyk.me