заговаривать
загова́ривать
заговаривать — несов., заговорить — сов.
заговорювати, заговорити; (утомлять разговором, заговаривать, овладевать речью — еще) забалакувати, забалакати; (воздействовать заговором — еще) замовляти, замовити
до смерти заговорить кого — перен. разг. до смерті заговорити кого, до смерті забалакати кого
заговаривать зубы — разг. замовляти зуби; (перен. разг. — обычно) заговорювати зуби, забивати баки
совесть заговорила в ком — разг. обізвалося сумління в кому, заговорило сумління в кому, обізвалася совість у кому, заговорила совість у кому
Джерело:
Російсько-український словник
на Slovnyk.me