заговаривать

загова́ривать

заговаривать — несов., заговорить — сов.

заговорювати, заговорити; (утомлять разговором, заговаривать, овладевать речью — еще) забалакувати, забалакати; (воздействовать заговором — еще) замовляти, замовити

до смерти заговорить когоперен. разг. до смерті заговорити кого, до смерті забалакати кого

заговаривать зубы — разг. замовляти зуби; (перен. разг. — обычно) заговорювати зуби, забивати баки

совесть заговорила в ком — разг. обізвалося сумління в кому, заговорило сумління в кому, обізвалася совість у кому, заговорила совість у кому

Джерело: Російсько-український словник на Slovnyk.me