крайность

кра́йность

Крайність; (чрезмерность в чем-л. — обычно) крайнощі; (тяжелое положение) скрута; (нужда) злидні

быть в крайности — бути в скруті

доходить до крайности — удаватися до крайнощів, удаватися до крайності, доходити до крайнощів, доходити до крайності, упадати в крайнощі, упадати в крайність

устал до крайности — втомився без міри, втомився без украй, втомився без до краю