место

ме́сто

1) місце, разг. місцина, містина

иметь место — (случаться) траплятися; (происходить) відбуватися; (наблюдаться) спостерігатися; (быть) бувати, бути, існувати

к месту — (кстати, уместно) до діла, до ладу, доречно

места общего пользования — місця спільного користування

место заключения — місце ув'язнення

место пребывания — офиц. місце перебування

место рождения — місце народження

ни с места! — ані руш!, ні з місця!, ані з місця!

родные места — рідні місця, рідна місцина, рідна містина

2) (служба) місце; (должность — еще) посада