метить

ме́тить

I

(ставить метку, знак) значити, мітити, мічу, мітиш

II

1) (целиться) мітити, цілити, цілитися, ціляти, націлюватися, націлятися, разг. лучити

2) (на кого-что, в кого-что — иметь в виду, намекать) мітити (в кого-що, на кого-що), натякати (на кого-що), мати на меті (кого-що)