миновать

минова́ть

= минуть; несов. и сов.

минати, минути; (проходить — еще) проминати, проминути; (обходить — еще) обминати, обминути, оминати, оминути; (оканчиваться — еще) минатися, минутися

миновало лето — минуло літо, проминуло літо, минулося літо, скінчилося літо

минуло десять лет кому — минуло (исполнилось: виповнилося, зрівнялося) десять років кому

минуя подробности — оминаючи подробиці, не вдаючись у подробиці

опасность миновала — небезпека минула, небезпека минулася