наследовать

насле́довать

несов. и сов.

1) (что-л.) діставати у спадщину, діставати у спадок, отримувати у спадщину, отримувати у спадок, одержувати у спадщину, дістати у спадщину, дістати у спадок, отримати у спадщину, отримати у спадок, одержати у спадщину, одержати у спадок, успадковувати, успадкувати

2) (кому) несов. юр. спадкувати (кому, за ким), бути спадкоємцем (кого, чиїм), буду спадкоємцем (кого, чиїм), будеш спадкоємцем (кого, чиїм)