начисто
на́чисто
нар.
(набело) начисто; (полностью) разг. цілком; (окончательно) рішуче; (наотрез) навідріз; (дотла) до решти, дощенту
Джерело:
Російсько-український словник
на Slovnyk.me
на́чисто
нар.
(набело) начисто; (полностью) разг. цілком; (окончательно) рішуче; (наотрез) навідріз; (дотла) до решти, дощенту