обязанный

обя́занный

1) зобов'язаний; (должен — обычно) повинен

он обязан это сделать — він повинен це зробити

2) (в кратк. ф. — признателен, благодарен кому-чему) повинен дякувати, має дякувати, повинен бути вдячним, має бути вдячним, завдячений

он обязан другу жизнью — він зобов'язаний другові життям, він зобов'язаний другу життям, він завдячує другові життям, він завдячує другу життям

премного вам обязан — дуже вам вдячний, вельми вам вдячний; (благодарю) щиро дякую, (благодарю) прещиро дякую, (благодарю) красно дякую