одинокий

одино́кий

1) самітний, самотній, одинокий; (безлюдный) безлюдний; (уединенный) відлюдний, самотинний

одинокая жизнь — самотнє життя, самітне життя, відлюдне життя, самотинне життя

одинокая сосна — самітна сосна, самотня сосна

2) сущ. самотній, самітний, одинокий, одинак, одинець

Джерело: Російсько-український словник на Slovnyk.me