окончание

оконча́ние

см. оканчивать

1) скінчення, закінчення; (конец) кінець

окончание следует — закінчення буде, кінець буде

по окончании чего — після закінчення чого, по закінченні чого

2) лингв. закінчення

личные окончания — особові закінчення

Джерело: Російсько-український словник на Slovnyk.me