окончание
оконча́ние
см. оканчивать
1) скінчення, закінчення; (конец) кінець
окончание следует — закінчення буде, кінець буде
по окончании чего — після закінчення чого, по закінченні чого
2) лингв. закінчення
личные окончания — особові закінчення
Джерело:
Російсько-український словник
на Slovnyk.me