осенять

осеня́ть

осенять — несов., осенить — сов.

отіняти и отінювати, отінити; (покрывать) огортати, огорнути; (о мысли, догадке) осявати, осяяти, сов. сяйнути

его сразу осенило — у нього зразу сяйнула думка, у нього відразу сяйнула думка, у йому зразу сяйнула думка, у йому відразу сяйнула думка

осенить крестом — церк. перехрестити, осінити хрестом