относиться

относи́ться

относиться — несов., отнестись — сов.

1) (проявлять свое отношение к кому-, чему-л.) ставитися, поставитися

легкомысленно относиться к обязанностям — легковажно ставитися до обов'язків, легковажити обов'язки, легковажити обов'язками

отнестись с пониманием — поставитися із розумінням

2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-, чего-л.) належати

рыба относится к семейству катрановых — риба належить до родини катранових

3) (к кому-чему -несов.: иметь касательство) стосуватися (кого-чого, до кого-чого), обходити (кого-що); (принадлежать) належати (до чого); (приходиться) припадати

рукопись относится к XII веку — рукопис належить до XII століття, рукопис належить до XII сторіччя

это ко мне не относится — мене це не стосується, мене це не обходить, це не має до мене відношення

4) несов. мат. відноситися