отрок

о́трок

1) (мальчик-подросток) підліток, высок. отрок; (юноша) юнак, хлопець, разг. хлопчак, хлопча, парубчак, парубча; (тинейджер) тинейджер

2) ист. отрок

Джерело: Російсько-український словник на Slovnyk.me