подлежать
подлежа́ть
Підлягати
не подлежит сомнению — річ певна, річ безперечна, не викликає сумніву
подлежать ведению — офиц. підлягати віданню
подлежать исполнению — офиц. підлягати виконанню
подлежать уничтожению — підлягати знищенню
Джерело:
Російсько-український словник
на Slovnyk.me