подлежать

подлежа́ть

Підлягати

не подлежит сомнению — річ певна, річ безперечна, не викликає сумніву

подлежать ведению — офиц. підлягати віданню

подлежать исполнению — офиц. підлягати виконанню

подлежать уничтожению — підлягати знищенню

Джерело: Російсько-український словник на Slovnyk.me